м. Тернопіль, вул. Й. Сліпого, 7
+38 (050) 705 07 07

У Тернополі презентували благодійний проект «Де живе українська»

11.07.2018

Презентація доброчинного соціального проекту «Де живе українська» відбулася 8 липня 2018 року в ТВЦ «Атріум» за підтримки Благодійного фонду родини Демкур. Проект реалізовується за участю відділення Союзу Українок Америки міста Лос-Анджелес, медійної підтримки компанії Meest America та Нью-Йоркським відділенням організації ООЧСУ. Його метою є допомога громадським ініціативам в Україні набути медійної, волонтерської і меценатської підтримки. Ідея виникла після показів фільму «Добровольці Божої чоти» в США. За основу фільму взято історії людей, талановитих і креативних, розумних і винахідливих, яких об'єднує одне бажання - зробити Україну кращою для себе і своїх дітей, для тих прийдешніх поколінь, які хочуть і будуть у ній жити. 

Автор проекту Наталія Годжик зазначила, що передумовою задуму було бажання навести місток від людини до людини без втручання у це політиків і посадовців. «Усі теми мають собі за мету або виховання дитини, або популяризацію мистецтва. Україні, як і діаспорі, потрібна надія - не на владу, а на людей. На тих, які живуть не тільки у великих містах, а і в районних центрах та маленьких селах. Тільки, об’єднавши зусилля, можна досягти розуміння ситуації та знайти шляхи її вирішення», - зазначила пані Наталія. 

На її думку, справжня Україна в простих українських людях, які, не зважаючи ні на що і не маючи ніяких корисливих цілей, змінюють країну завдяки своїм талантам, розуму, пристрасті і патріотизму, вносячи доброчинну складову у її розвиток! 

Першу частину проекту було відзнято упродовж 6 тижнів влітку 2016 року в Києві, Львові, Тернополі, Одесі, Чернігівській, Полтавській, Закарпатській, Івано-Франківській, Донецькій та Луганській областях .У 2017 році була відзнята 2 частина проекту в Одесі, Тернополі, Костянтинівці й Авдіївці Донецької області та Павлограді Дніпропетровської області. 

Наталія Годжик за походженням тернополянка, але упродовж 18 років проживає в США. У минулі вихідні вона представила фільм про родину Демкур. У ньому мова йде про сім’ю, яка протягом багатьох років робить усе, аби зберегти культурну та історичну спадщину України Загалом знято і змонтовано 11 короткометражних документальних фільмів. 

«Леонід Кантер якось мені сказав, що гроші потрібно вкладати в мистецтво, оскільки воно повертає всіх до нас справжніх. Валерій Чоботар, у свою чергу, зазначив, що гроші потрібно вкладати в майбутнє покоління. Завдяки поєднанню цих двох принципів і народився мій проект. Він має одну дуже просту глобальну ціль - популяризація України і української культури. Ми знімаємо короткі, документальні фільми про реально круті ініціативи в Україні. Показуємо їх за кордоном, щоб продемонструвати нашій діаспорі, що в Україні є люди, які працюють на її благо, яких варто підтримувати. Це своєрідне єднання українців у світі.

Документальні фільми були показані уже по всьому світу. Вони мають сотні відгуків, але в рідному Тернополі про них ще ніхто не знав. - Тернопіль – це моє рідне місто. Я зрозуміла, що була всюди, окрім Тернополя, і тому вирішила зробити сьогодні таку зустріч. Фільм «Де живе українська» про Тараса та Ірину Демкур був знятий з метою показати, що можна мати кошти і при цьому залишатися гідною людиною. Знаю я цю сім’ю уже давно, спостерігала за їхніми успіхами і мені було дуже приємно, що ці люди є в моєму оточенні. Після того, як я ознайомилась з їхнім альбомом Пінзеля, то зрозуміла, що знайшла героїв для свого чергового фільму.  Вони роблять велику справу. Вважаю, що Тарас і Ірина запалюють своїми ідеями інших. Переконана, що це дасть у майбутньому позитивний резонанс і комусь з молодих людей захочеться також популяризувати українську культуру», - додала авторка проекту.

Зі свого боку Ірина Демкура сказала, що «коли ми почали колекціонувати борщівські вишиті сорочки, то завжди чула від свого чоловіка, що через декілька років буде нагода їх презентувати і показувати світу. Дуже вдячна своєму чоловікові за його перспективне бачення. Сьогодні ми маємо той скарб, за допомогою якого можемо презентувати свою країну у світі». 

Переглянути фільм можна тут: 

«Сьогодні ми вперше побачили цей фільм. Пані Наталя запропонувала нам долучитися до цього проекту рік тому. Спершу сумнівалися щодо участі у ньому, адже поряд з нами в інших фільмах є воїни АТО та інші герої духу. Хочу сказати, що подорожі дали нам можливість познайомитися з багатьма українцями за кордоном. Вони люблять свою батьківщину, але знають про неї з розповідей дідів і прадідів, а Україна насправді змінилася і змінюється постійно. І їм варто показати, що наша держава має перспективу, що тут є багато людей, яких варто підтримати, якими варто пишатися. Світові потрібно показувати, що ми самодостатня нація з багатовіковою історією, що українці вміють реалізувати себе на рідній землі, що наша сила у єдності. Вдячні Наталії Годжик за цю ідею. Ми і самі маємо низку своїх проектів, за допомогою яких популяризуємо нашу культуру. Нами був створений альбом Пінзеля, який успішно презентований у Луврі. Зараз ми подали 5 проектів на здобуття грантових коштів до Українського культурного фонду, - розповідає Тарас Демкура. – П’ятнадцять років тому почали колекціонувати борщівські вишиванки, яка сьогодні подана до внесення у культурну спадщину ЮНЕСКО. Ці проекти є дійсно важливими, аби ми разом, спільними зусиллями могли представляти Україну». 

Детальніше на http://demkura.com/